Побудована: 1909 року
У 1909 році на розі сучасних вулиць Івана Мазепи та Шолом-Алейхема на замовлення представників асимільованої єврейської інтелігенції побудували синагогу. Фасад будівлі був оформлений у модному на той час стилі віденської сецесії.
Здавалось, зовнішні розміри будівлі — 18,2 на 14,6 метра — дозволяли архітекторові зробити молитовну залу хоча би квадратної форми. Проте у той період, очевидно, вже закріпилась певна локальна будівельна традиція, що склалась під час проєктування раніших єврейських культурних споруд Дрогобича. Молитовну залу не видовжують у бік вівтарної шафи, а навпаки — її будують у пропорціях 2:1, де 16,9 метрів становлять східна та західні стіни, а 7,8 м — південна та північна. Таке рішення не було зумовлено щільністю забудови. Чим тоді видовжена східна стіна із Арон га-Кодеш та сувоями Тори привабила замовників будівництва? Найімовірніше, своєю святістю.
Місце біля східної стіни синагоги було дуже почесним, там молилися поважні члени єврейської громади. Його купували за чималі гроші та передавали у спадок. Великий авторитет мали саме ті єврейські родини, чиї представники впродовж кількох поколінь молились поруч з Арон га-Кодеш. Таким чином, видовжена східна стіна як архітектурне рішення дозволяла більшій кількості вірян користуватись найбільш почесним місцем для молитви. Водночас збільшена західна стіна уможливила будівництво ширших галерей для жінок. Саме так і зроблено в розглядуваній нами реформістській синагозі.
На фасаді будівлі є шість подовжених вікон із напівциркульним завершенням. Відстань між третім та четвертим вікнами значно більша, ніж між рештою вікон, а віконна пройма посередині відсутня. Саме в цьому місці за стіною і знаходилась вівтарна шафа.
Цікавий факт: за дослідженнями Олега Стецюка, синагога розташована на землях, якою у свій час володів дід Бруно Шульца, Берл Беріш Кумеркер (1808–1883).
