Інша назва: клойз белзьких хасидів
Побудований: наприкінці XIX століття
Клойз* Нахума-Гірша був одним із хасидських* молитовних будинків довоєнного Дрогобича. Він належав громаді белзьких хасидів* — послідовників одного з найвпливовіших хасидських дворів Галичини.
Можливо, назва клойзу пов’язана з рабином Нахумом-Цві (Менахемом-Цві, або Нахумом-Гіршем) Тейтельбоймом, представником відомої хасидської династії, який жив у Дрогобичі та очолював тут невеликий хасидський двір. Він був сином дрогобицького рабина Еліезера-Нісана Тейтельбойма.
Будівля на Підваллі, 3, яку сьогодні вважають імовірним колишнім клойзом Нахума-Гірша, є невеликою синагогальною спорудою, що західним фасадом прилягає до сусіднього житлового будинку. Вона поділена на чотири секції по довжині та дві по ширині. Основну частину споруди займала велика зала. Підвал, площа якого становила приблизно третину площі головної зали, пізніше був поділений на декілька менших приміщень.
Вуличний фасад будинку досить стриманий. На східному фасаді розташовано чотири великі аркові вікна; подібні вікна є й на верхній частині північного фасаду. Однак значні перебудови споруди майже повністю стерли її первісні синагогальні риси: сьогодні не вдається виявити ані всередині, ані зовні слідів ніші арон гакодеш*, де зберігають сувої Тори.
Незвичне внутрішнє планування даху дозволяє припустити, що молитовний простір міг бути орієнтований на південь — у бік Єрусалима. Така орієнтація траплялася в синагогах на території України.
Клойз був не лише місцем молитви, а й осередком повсякденного життя хасидської громади. Єгуда бен Аврагам згадує в своєму тексті «Релігійне життя євреїв Дрогобича» з дрогобицького ізкорбуху (книги пам’яті)*, що єврей, який прибував до Дрогобича опівночі чи й пізніше, міг замість готелю піти до якогось клойзу: взимку там було тепло й світло, можна було безкоштовно випити чаю, і людина почувалася «серед братів, а не чужих». У клойзах молилися й вивчали Талмуд*, збиралися на йорцайти*, влаштовували релігійні трапези, святкували родинні події, допомагали нужденним і обговорювали справи громади.
Шимон Сегал у нарисі «Еле езкера» («Цих я згадаю») із дрогобицького ізкорбуху так пригадує це місце:
«Ще одним хасидським клойзом був клойз р. Нахума-Гірша на вулиці Завалля [ймовірно, Підвалля]. Там гуртувалися переважно белзькі хасиди. Мій покійний дід постійно молився там, і в дитинстві я також ходив туди молитися разом із моїм покійним батьком, який згодом перейшов до клойзу Самбірського ребе. Мій дядько, р. Іцхак-Лейб Шойб, також був серед тих, хто молився в клойзі р. Нахума-Гірша».
Після Другої світової війни будівля втратила своє сакральне призначення і зазнала значних перебудов. Точне її використання в час совєцької окупації міста наразі не встановлене. Під час обстеження 1998 року дослідники The Center for Jewish Art зафіксували її як житлову будівлю. Згодом частину приміщень почали використовувати для спортивних занять.
*Клойз — невеликий єврейський молитовний дім і місце релігійного навчання. У хасидських громадах клойзи часто гуртували прихильників певного цадика або хасидського двору.
*Хасидизм — релігійно-містичний рух у юдаїзмі, що виник у XVIII столітті на землях Поділля та Волині. Хасидизм наголошує на особистому духовному переживанні, щирій молитві, радості в служінні богові та можливості наближення до нього в повсякденному житті. Важливу роль у хасидських громадах відігравав цадик (ребе) — духовний наставник і провідник громади. У XIX — на початку XX століття хасидизм був одним із найвпливовіших напрямів єврейського релігійного життя у Східній Європі.
*Белзький хасидизм — один із великих напрямів галицького хасидизму, осередком якого було містечко Белз. Белзькі хасиди утворювали власні громади та молитовні в багатьох містах Галичини, зокрема й у Дрогобичі.
* Арон гакодеш — священна шафа або ніша в синагозі, де зберігають сувої Тори.
*Ізкорбух — меморіальна книга єврейської громади, укладена переважно після Голокосту колишніми мешканцями міста або містечка та їхніми нащадками. Такі книги містять спогади, біографії, описи релігійного й громадського життя, відомості про установи, родини та знищення громади.
*Талмуд — одна з головних пам’яток юдейської релігійно-правової традиції, збірка рабинських тлумачень, дискусій і норм, що розвивають та пояснюють приписи Тори.
*Йорцайт — роковини смерті за єврейським календарем; день поминання померлого.
