Інша назва: молитовний дім хасидів цадика з Комарна
Побудований: дата невідома; діяв у першій половині ХХ століття
Комарнівський клойз* був одним із численних хасидських молитовних домів довоєнного Дрогобича. Тут збиралися послідовники цадиків із Комарна* — містечка неподалік Львова, яке у ХІХ столітті стало осередком окремої хасидської династії.
Комарнівська гілка належала до ширшої Жидачівсько-Комарнівської хасидської традиції. Однією з її центральних постатей був рабі* Іцхак Сафрін із Комарна (1806–1874) — відомий хасидський цадик і автор містичних та кабалістичних творів. Учення Комарнівської династії значною мірою спиралося на кабалу*, тексти Зогару* та містичну традицію Баал Шем Това*. Послідовники комарнівських цадиків жили не лише в Комарні: їхні громади й клойзи існували в різних містах Галичини.
Цадик із Комарна майже щороку приїздив до Дрогобича. Такі візити мали важливе значення для хасидської громади. Зустріч із ребе була не лише нагодою для спільної молитви — до цадика приходили за духовними порадами та благословенням, а його перебування в місті ставало подією для місцевих послідовників.
Комарнівський клойз був частиною розгалуженої мережі хасидських молитовних домів Дрогобича. Окремі клойзи мали тут послідовники цадиків із Белза, Самбора, Садагури, Боянів та інших хасидських центрів. На відміну від великих громадських синагог, клойз об’єднував меншу релігійну спільноту, часто згуртовану навколо певного цадика або хасидської династії. Він був водночас місцем молитви, навчання й щоденного релігійного життя.
Під час Голокосту Комарнівський клойз набув трагічної ролі. За німецької окупації Дрогобича цей клойз опинився на території ґетто*. 6–7 листопада 1942 року, під час безперервних акцій* у Дрогобицькому ґетто, німецька окупаційна влада визначила Комарнівську синагогу на вулиці Гарбарській збірним пунктом для євреїв, призначених до депортації. Юденрат* отримав наказ щодня доставляти сюди по сто осіб. Зібраних у синагозі людей згодом відправляли до табору смерті Белжець. Після дев’яти днів такої акції близько тисячі євреїв було відправлено на смерть.
Невідомо, чи пережила будівля Комарнівського клойзу Другу світову війну. Під час Голокосту єврейська громада Дрогобича була майже повністю знищена, і після війни діяльність клойзу як осередку комарнівських хасидів не відновилася.
*Клойз — невеликий єврейський молитовний дім і місце релігійного навчання. У хасидських громадах клойзи часто гуртували прихильників певного цадика або хасидського двору.
*Послідовники хасидської династії Комарна, що сформувалася в Галичині у ХІХ столітті й була тісно пов’язана з Жидачівською династією. Важливе місце в її релігійній традиції посідали кабала, містичне тлумачення Тори та вивчення Зогару.
*Рабі — традиційне шанобливе звертання й титул єврейського релігійного вчителя. У хасидському середовищі цим словом також могли називати духовного провідника громади — цадика або ребе.
*Кабала — містична традиція в юдаїзмі, спрямована на осмислення природи бога, творення світу, духовної будови всесвіту та зв’язку людини з божественним. Її вчення спирається на особливе тлумачення біблійних текстів і пізніших містичних творів, передусім Зогару.
*Зогар — один із головних творів єврейської містичної традиції та кабали; збірка містичних тлумачень Тори.
*Баал Шем Тов — єврейський містик і духовний учитель, якого вважають засновником хасидизму в Східній Європі.
*Ґетто — відокремлена частина міста, куди під час нацистської окупації примусово переселяли єврейське населення. Євреям забороняли вільно залишати територію ґетто; там вони жили в умовах перенаселення, голоду, примусової праці, насильства й постійної загрози депортації або вбивства.
*Акція — під час Голокосту так називали організовані нацистською окупаційною владою операції проти єврейського населення, що включали облави, арешти, депортації та масові вбивства.
*Юденрат — орган єврейського самоуправління, який нацистська окупаційна влада примусово створювала в ґетто. Юденрати виконували накази окупантів: вели облік населення, організовували примусову працю, розподіляли продовольство та передавали розпорядження німецької адміністрації. Їхні члени діяли під постійним тиском і загрозою насильства.
